Javascript must be enabled to continue!

Херсон


Польская община    RU

Aвтор 1: ЛЫМАН ИГОРЬ
Aвтор 2: КОНСТАНТИНОВА ВИКТОРИЯ

Уже в начале 1780-х гг. наметившиеся в связи с основанием Херсона изменения в направлениях Черноморской торговли стали занимать умы многих поляков. Это довольно рельефно отразилось в публикациях польского журнала «Дневник торговый» за 1780-е гг. Этот журнал стал трибуной для высказывания общественного мнения, во многом шедшего в разрез с официальной польской экономической политикой. Одним из лейтмотивов публикаций «Дневника торгового» стала аргументация необходимости переориентации внешнеторговых связей поляков именно на Херсон. Вместе с тем, из ряда корреспонденций следовало, что в связи с перенаправлением на Херсон вывоза сельскохозяйственной продукции с украинских земель стали ощущать недостаток продукции и ее подорожание польские города, включая Варшаву.[1]

Не удивительно, что вскоре после основания Херсона там начала свою деятельность контора «Польского товарищества». Причем согласно указу от 18 ноября 1784 г. «О дозволении польским подданным производить в России торговлю» Херсон назывался единственным портом, «чрез который перевозный или транзитный торг производиться имеет как для выходящих в другие государства польских товаров, так и для привозных из чужих краев всяких вещей для отсылки в Польшу».[2] Торговый дом в Херсоне был открыт польским предпринимателем Заболоцким (Зяблоцким).[3]

В составленной в 1780-е гг. окладной книге по Херсонскому уезду записано, что в 1783 г. туда прибыло из Польши 16 купцов, в 1784 г. – 17, 1785 г. – восемь, 1786 г. – один, у 187 г. – один.[4] Часть переселенцев, прибывавших в 1780-х – 1790-х гг. из так называемой «Польской области» и в Херсонский уезд, и непосредственно в Херсон, обращалась к Херсонскому духовному правлению с просьбой обратить их из католичества или униатства в православие. Продолжались такие обращения и в XIX в.[5]

12 ноября 1786 г. прибывший в Херсон венесуэльский военный деятель Себастьян-Франсиско де Миранда записал в своем дневнике, что среди гостей Жана Поля Ван Шутена был генеральный консул Польши Саллоцкий.[6] Другой поляк, сопровождавший де Миранду при посещении им одного из курганов возле Херсона, вселил в венесуэльца уверенность, что сооружением курганов «отдавали почести своим предводителям» казаки. Себастьян-Франсиско де Миранда записал: «Сопровождавший меня поляк уверял, будто в Польше есть множество подобных курганов, разбросанных по территории, прежде принадлежавшей казакам».[7]

Целый ряд знатных поляков прибыл в Херсон в связи с визитом в город Екатерины ІІ в мае 1787 г. В частности, здесь российскую императрицу встречал племянник короля Польского князь Станислав Понятовский.[8]

В 1795 г. в Херсон переехали из Польши Балтазар Балтазарович Скадовский и его племянник Яков Яковлевич Скадовский, которые 2 декабря 1796 г. в Херсонской католической церкви присягнули на верность Павлу І. Согласно изданию «История Херсона: малая иллюстрированная энциклопедия…», до конца 1793 г. Я.Я.Скадовский служил в Варшаве в Комиссии Польской по Херсонской коммерции.[9]

Посетивший Херсон в 1799 г. Владимир Измайлов записал во втором томе своего «Путешествия в полуденную Россию», что этот город представляет собой колонию европейских народов, где проживают поляки, немцы, французы, англичане, греки и евреи.[10]

Согласно Первой всеобщей переписи населения Российской империи 1897 г., польский язык был родным для 704 мужчин и 317 женщин, которые проживали в Херсоне,[11] то есть для 1,73 процента горожан.[12]

В том же 1897 г. в Херсон на должность губернского энтомолога Херсонской губернской земской управой был приглашен известный ученый-натуралист, ботаник и зоолог, этнический поляк Иосиф (Юзеф) Конрадович Пачоский. Уже в 1898 г. Пачоский открыл в городе естественно-исторический музей, где были представлены флора и фауна Херсонщины.[13] Признанием заслуг Иосифа (Юзефа) Конрадовича Пачоского перед городом и регионом стало проведение в Херсоне научных чтений и дугих мероприятий, посвященных его памяти.[14]

С гастролями Херсон посетил ряд известных польских деятелей искусств, включая выступавшего в здании городского собрания польского скрипача и композитора Генрика Венявского (1835-1880).[15]

В контексте общего подъема польского национального движения начала ХХ в. в 1912 г. был зарегистрирован «Херсонский дом польский», имевший целью предоставление членам этой организации и их семьям «возможностей приятного и полезного проведения в г[ороде] Херсоне свободного от работы времени». Среди основателей «Херсонского дома польского» были К.Милашевский, Малявский, К.Евневич и другие. Впрочем, исследовательнице истории польского национального движения в южноукраинском регионе Е.П.Назаровой не удалось выявить ни одного примера реальной деятельности «Херсонского дома польского».[16]



[1] Геринович Володимир. Економічна роля Чорного моря і її значення для політичної кон’юнктури Сходу Європи в другій половині XVIII cторіччя // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. – Вип. 6. – Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2001. – С. 277-288.

[2] Городские поселения в Российской империи. – Т. 5. Ч. ІІ. – СПб.: Тип. К. Вульфа, 1865. – С. 10-11.

[3] История Херсона: малая иллюстрированная энциклопедия. Часть I. XVIII век. «Благополучный град Херсон». – Херсон, 2009. – С. 32 [Электронный ресурс] // URL: http://novorossiya.info/uploads/books/novorossiya_kherson.pdf (Дата обращения: 8.01.2014).

[4] Бойко Анатолій. Окладні книги Катеринославського намісництва за 1782-1788 роки // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. – Вип. 7. – Запоріжжя: РА “Тандем У”, 2003. – С. 121.

[5] Лиман Ігор. Переселенці з Польської області в релігійному житті Південної України останньої чверті XVIII ст. // Південний архів. Збірник наукових праць. Історичні науки. – Вип. 5. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 69-75; Государственный архив Херсонской области. – Ф. 207 (Херсонское духовное правление). – Оп. 1. – Д. 394 (Прошение херсонского мещанина Осипа Раевского о присоединении его из католической веры в православную греко-российского исповедания. 16-22.03.1800). – Л. 1-2; Государственный архив Херсонской области. – Ф. 207 (Херсонское духовное правление). – Оп. 1. – Д. 1015 (Рапорт священника Рачинского о присоединении к православной вере католика Антона Акимова. 21.01-28.03.1812). – Л. 1-2.

[6] История Херсона: малая иллюстрированная энциклопедия. Часть I. XVIII век. «Благополучный град Херсон». – Херсон, 2009. – С. 164 [Электронный ресурс] // URL: http://novorossiya.info/uploads/books/novorossiya_kherson.pdf (Дата обращения: 8.01.2014).

[7] История Херсона: малая иллюстрированная энциклопедия. Часть I. XVIII век. «Благополучный град Херсон». – Херсон, 2009. – С. 167 [Электронный ресурс] // URL: http://novorossiya.info/uploads/books/novorossiya_kherson.pdf (Дата обращения: 8.01.2014).

[8] История Херсона: малая иллюстрированная энциклопедия. Часть I. XVIII век. «Благополучный град Херсон». – Херсон, 2009. – С. 154 [Электронный ресурс] // URL: http://novorossiya.info/uploads/books/novorossiya_kherson.pdf (Дата обращения: 8.01.2014).

[9] История Херсона: малая иллюстрированная энциклопедия. Часть I. XVIII век. «Благополучный град Херсон». – Херсон, 2009. – С. 12-13, 47 [Электронный ресурс] // URL: http://novorossiya.info/uploads/books/novorossiya_kherson.pdf (Дата обращения: 8.01.2014).

[10] Измайлов Владимир. Путешествие в полуденную Россию. – М., 1805. – Т.2. – С. 4, 13; Бойко Анатолій. Південна Україна останньої чверті ХVІІІ століття: Аналіз джерел. – К., 2000. – С. 205.

[11] Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г. ХLVІІ. Херсонская губерния / Издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел. – СПб.: б.и., 1904. – С. 90.

[12] Константінова Вікторія. Урбанізація: південноукраїнський вимір (1861 – 1904 роки). – Запоріжжя: АА Тандем, 2010. – С. 569.

[13] Коротецкий Александр. Летопись Херсона. – Херсон, 2004. – С. 94; Дом музея, в котором работал ученый-биолог профессор Пачоский Ю.К. ул. Горького, 5 // Херсон туристический. Официальный туристический сайт города [Електронний ресурс] // URL: http://www.kherson-gid.com/ru/o-hersone/skvoz-zavesu-vremen/hronologicheskaja-letopis-goroda/58--------------5.html (Дата обращения: 8.01.2014); Гребінник Т.О. Діяльність Й.К.Пачоського і Херсонського земства по заснуванню Природничо-історичного музею // Південний архів. Збірник наукових праць. Історичні науки. – Вип. 5. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 86-93.

[14] Савчук Варфоломей. Поляки на півдні України: незримі фахові угруповання та їхня діяльність (на прикладі вчених-біологів) // Поляки на півдні України: історія та сьогодення: У 2 т. – Т. 1. – Жешов-Київ-Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. (Серія “Україна: історія і сучасність”. Вип. 4). – С. 243, 247.

[15] Векслер Иосиф. Херсон и его жители // Мемуари та щоденники / Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України – Запорізьке відділення; Східний інститут українознавства ім. Ковальських – Запорізька філія / Упоряд.: А. Бойко, В. Мільчев / Ред.: Бойко А. (наук. ред.) та ін. – Ч. 2. – Запоріжжя: Тандем-У, 2006. – (Джерела з історії Південної України; Т. 9). – С. 529; Примітки та коментарі // Мемуари та щоденники / Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України – Запорізьке відділення; Східний інститут українознавства ім. Ковальських – Запорізька філія / Упоряд.: А. Бойко, В. Мільчев / Ред.: Бойко А. (наук. ред.) та ін. – Ч. 2. – Запоріжжя: Тандем-У, 2006. – (Джерела з історії Південної України; Т. 9). – С. 595.

[16] Назарова Євгенія. Польський національний рух у південноукраїнському регіоні на початку ХХ ст. // Музейний вісник. – № 11/2. – Запоріжжя, 2011. – С. 111.


Cсылки

Web sites:

Вебсайты:

Дом музея, в котором работал ученый-биолог профессор Пачоский Ю.К. ул. Горького, 5 // Херсон туристический. Официальный туристический сайт города [Електронний ресурс] // URL: http://www.kherson-gid.com/ru/o-hersone/skvoz-zavesu-vremen/hronologicheskaja-letopis-goroda/58--------------5.html (Дата обращения: 8.01.2014).

Измайлов Владимир. Путешествие в полуденную Россию. – М., 1805. – Т.2. – С. 4, 13.

История Херсона: малая иллюстрированная энциклопедия. Часть I. XVIII век. «Благополучный град Херсон». – Херсон, 2009. – С. 12-13, 32, 47, 154, 164, 167 [Электронный ресурс] // URL: http://novorossiya.info/uploads/books/novorossiya_kherson.pdf (Дата обращения: 8.01.2014).

Archival sources:

Архивные источники:

Государственный архив Херсонской области. – Ф. 1 (Канцелярия Херсонского губернатора). – Оп. 1. – Д. 39 (Переписка с управлением Варшавского и Волынского генерал-губернатора, полицмейстерами об управлении политического надзора за политически неблагонадежными поляками, высланными в Херсонскую губернию. 2.01.1860-13.11.1861). – Л. 1-35.

Государственный архив Херсонской области. – Ф. 207 (Херсонское духовное правление). – Оп. 1. – Д. 394 (Прошение херсонского мещанина Осипа Раевского о присоединении его из католической веры в православную греко-российского исповедания. 16-22.03.1800). – Л. 1-2.

Государственный архив Херсонской области. – Ф. 207 (Херсонское духовное правление). – Оп. 1. – Д. 1015 (Рапорт священника Рачинского о присоединении к православной вере католика Антона Акимова. 21.01-28.03.1812). – Л. 1-2.

Bibliography:

Библиография:

Бойко Анатолій. Окладні книги Катеринославського намісництва за 1782-1788 роки // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. – Вип. 7. – Запоріжжя: РА “Тандем У”, 2003. – С. 121.

Бойко Анатолій. Південна Україна останньої чверті ХVІІІ століття: Аналіз джерел. – К., 2000. – С. 205.

Векслер Иосиф. Херсон и его жители // Мемуари та щоденники / Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України – Запорізьке відділення; Східний інститут українознавства ім. Ковальських – Запорізька філія / Упоряд.: А. Бойко, В. Мільчев / Ред.: Бойко А. (наук. ред.) та ін. – Ч. 2. – Запоріжжя: Тандем-У, 2006. – (Джерела з історії Південної України; Т. 9). – С. 529.

Геринович Володимир. Економічна роля Чорного моря і її значення для політичної кон’юнктури Сходу Європи в другій половині XVIII cторіччя // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна ХVІІІ-ХІХ ст. – Вип. 6. – Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 2001. – С. 277-288.

Городские поселения в Российской империи. – Т. 5. Ч. ІІ. – СПб.: Тип. К. Вульфа, 1865. – С. 10-11.

Гребінник Т.О. Діяльність Й.К.Пачоського і Херсонського земства по заснуванню Природничо-історичного музею // Південний архів. Збірник наукових праць. Історичні науки. – Вип. 5. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 86-93.

Константінова Вікторія. Матеріали Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 р. як джерело для вивчення особливостей етнічного складу міського населення губерній Південної України кінця ХІХ ст. // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – № 8 (138). – Частина 1. – 2009. – С. 119-125.

Константінова Вікторія. Матеріали Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 р. по Херсонщині, Тавриді та Катеринославщині: специфіка етнічного складу міського населення кінця ХІХ ст. // Наукові записки / Херсонський краєзнавчий музей. – Херсон: Айлант, 2010. – С. 131-141.

Константінова Вікторія. Специфіка етнічного складу городян Півдня України напередодні реформ 60 – 70-х рр. ХІХ ст. // Музейний вісник. – № 11/2. – Запоріжжя, 2011. – С. 56-60.

Константінова Вікторія. Специфіка етнічного складу міського населення Херсонської губернії кінця ХІХ ст. // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – Вип. XXVІІ. – С. 71-76.

Константінова Вікторія. Урбанізація: південноукраїнський вимір (1861 – 1904 роки). – Запоріжжя: АА Тандем, 2010. – С. 569.

Коротецкий Александр. Летопись Херсона. – Херсон, 2004. – С. 94.

Лиман Ігор. Переселенці з Польської області в релігійному житті Південної України останньої чверті XVIII ст. // Південний архів. Збірник наукових праць. Історичні науки. – Вип. 5. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 69-75.

Назарова Євгенія. Польський національний рух у південноукраїнському регіоні на початку ХХ ст. // Музейний вісник. – № 11/2. – Запоріжжя, 2011. – С. 111.

Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 г. ХLVІІ. Херсонская губерния / Издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел. – СПб.: б.и., 1904. – С. 90.

Примітки та коментарі // Мемуари та щоденники / Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України – Запорізьке відділення; Східний інститут українознавства ім. Ковальських – Запорізька філія / Упоряд.: А. Бойко, В. Мільчев / Ред.: Бойко А. (наук. ред.) та ін. – Ч. 2. – Запоріжжя: Тандем-У, 2006. – (Джерела з історії Південної України; Т. 9). – С. 595.

Савчук Варфоломей. Поляки на півдні України: незримі фахові угруповання та їхня діяльність (на прикладі вчених-біологів) // Поляки на півдні України: історія та сьогодення: У 2 т. – Т. 1. – Жешов-Київ-Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2008. (Серія “Україна: історія і сучасність”. Вип. 4). – С. 243, 247.

Строганова М.А. История рода Скадовских герба "Доленга", его потомки и родственники в России (Век XVIII - век XXI). Документы и воспоминания современников. – М.: Издательство Московского государственного университета, 2001. – 370 с.

Феодосьєв С.М. Принц Шарль де Нассау-Зіген в історії Херсона // Південний архів. Збірник наукових праць. Історичні науки. – Вип. 5. – Херсон: Айлант, 2001. – С. 75-80.

Dearborn, Henry A. S., A memoir on the commerce and navigation of the Black Sea and the trade and maritime geography of Turkey and Egypt, vol. I, Boston: Wells and Lilly, 1819, р. 269, 276.

Saint-Joseph, Anthoine De - Ignace, Antoine, Essai historique sur le commerce et la navigation de la Mer-Noire: ou Voyages et entreprises pour etablir des rapports commerciaux et maritimes entre les ports de la Mer-Noire et ceux de la Mediterranee, Paris: H. Agasse, 1805, pp. 75-84, 130-132.

Wilkinson, Charles, An account of the navigation and commerce of the Black Sea, London: W. Wilson, 1807, р. 9.


назад